Визначення основних напрямків методичної та виховної роботи на 2021-2022 навчальний рік. Обговорення методичних рекомендацій з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2020-2021 навчальному році.

ЗДНВР Івченко В.В.

Обговорення плану роботи МО класних керівників на 2023-2024 навчальний рік.

ЗДНВР Івченко В.В.

Класні керівники

Нормативно-правове забезпечення виховного процесу у 2023-2024 навчальному році.

ЗДНВР Івченко В.В.

Про національно-патріотичне виховання у закладах освіти у 2023 – 2024навчальному році.

ЗДНВР Івченко В.В.

Щодо ціннісно орієнтованої тематики проведення Першого уроку та навчання у 2023 – 2024 навчальному році

ЗДНВР Івченко В.В.

Хід засідання

Виступили: Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Івченко В.В., яка проаналізувала зроблену роботу протягом навчального року. Методичне об'єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньошкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

Робота методичного об’єднання спланована на діагностичній основі, мета якої – визначення недоліків у практичній діяльності класного керівника та розкритті основних шляхів їх подолання й запобігання їм. Під час діагностики важливо врахувати рівень теоретичних знань педагогів-виховників, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, здатність обстоювати і обгрунтувати свою точку зору.

Протягом минулого навчального року проведено 5 засідань МО класних керівників, протягом яких опрацьовано наступні питання «Теоретико-методологічні основи процесу виховання в сучасних умовах», «Успіх як результат: самовдосконалення, самовиховання, самоосвіта», «Профілактика і попередження асоціальної поведінки учнів», «Взаємодія людини і природи – запорука щасливого і довгого життя», «Висновки та перспективи роботи МО у новому навчальному році», в ході яких класні керівники підвищили свої фахові компетентності шляхом самоосвіти і опрацювання нормативно-правової бази.

Класними керівниками проведено анкетування учнів на визначення рівня вихованості. Кожен учень класу разом з батьками і класним керівником оцінювали прояви основних показників вихованості:допитливість, працьовитість, дбайливе ставлення до природи, школи, себе, ерудиція, естетичні смаки. Відповідно до проведеного анкетування складено узагальнені таблиці і наявні підсумкові накази по школі.

Високий рівень виховної роботи з учнями показали класні керівники. Вони творчо підходили до організації різноманітних виховних заходів, активно використовували сучасні форми організації виховної діяльності з учнями, постійно співпрацювали з педагогом організатором.

В минулому 2022-2023н.р. методичне об’єднання класних керівників особливу увагу приділило пріоритетним напрямкам організації виховної роботи: темі національно-патріотичного і морально-естетичного виховання, профілактиці правопорушень, самоосвіті класного керівника. В цьому навальному році варто продовжити роботу над даними питаннями, але включити обов’язково питання булінгу в учнівському середовищі.

Кожен класний керівник так спланував свою роботу, щоб рівноцінно поєднувати виховні справи, зміст яких охоплює різні сфери життєдіяльності дитини; розвивати її природні потреби у спілкуванні, пізнанні, грі, творчості, соціальному визнанні: формувати її стійкий активно включений інтерес до позакласних справ, активного дозвілля, повагу до старших, забезпечити комфортний фізичний та емоційний стан.

ЗДНВР Івченко В.В. разом з класними керівниками проаналізували методичні рекомендації з питань організації виховнї роботи у 2023-2024 навчальному році та визначили основні теми над якими варто буде попрацювати.

Методичне об’єднання класних керівниківу 2023-2024 н.р. свою роботу зосередить на таких аспектах:

- проведення позакласної та позаурочної виховної роботи;

- формуваннятворчої, працелюбної особистості, її національної свідомості, патріота України, готовності до праці в ім’я України;

- виховання свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства;

- стимулювання до самоосвіти, самовдосконалення та здорового способу життя;

- підготова до самостійного життя особистості, яка вміє швидко адаптуватися до змін, використовувати власні знання у практичних справах, вміє реалізувати ідеї у практичній діяльності;

- вживання додаткових заходів щодо профілактики правопорушень, попередження та зменшення шкідливих звичок;

- формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді.

- профілактика булінгу та насильства в учнівському середовищі;

- захист прав «маленьких» громадян.

Вікторія Вільгельмівна запропонувала присутнім класним керівникам орієнтовний план проведення МО класних керівників у 2023-2024 навчальному році, який після обговорення і внесення пропозицій щодо тем, над якими ще варто попрацювати і на які варто звернути увагу, був затверджений.

Паралельно в ході роботи класні керівники ознайомились з нормативно-правовою базою з виховної роботи, з обов’язками класного керівника, а також з тим, якими рисами повинен володіти класний керівник і його основною роллю в формуванні творчого працездатного учнівського колективу.

Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Івченко В.В. наголосила на залученні учнів до гурткової роботи як з метою зайнятості, так і з метою профілактики правопорушень.

Рішення:

Затвердити план роботи МО класних керівників на 2023-2024 навчальний рік.
Спланувати виховну роботу в класах відповідно до методичних рекомендацій з організації виховної роботи в 2023-2024 навчальному році.
В своїй роботі керуватись нормативно-правовою базою з організації виховної роботи.
Заповнити соціальні паспорти з метою створення соціального паспорта школи.
Залучати дітей до участі в гуртковій роботі.

Голова МО класних керівників Івченко В.В.

Протокол № 2

від «03» листопада 2023 року

Присутні: 5 класних керівників, 4 класоводи

Відсутні - 0

Запрошені – 0

Тема: «Використання новітніх технологій у виховній роботі школи»

На порядку денному:

Використання новітніх технологій у виховній роботі школи.

ЗДНВР Івченко В.В.

Формування творчої особистості школяра з особливими освітніми потребами.

Романенко В.Г.

Система роботи класного керівника по формуванню в учнів культури поведінки та спілкування.

Класні керівники 5-9 класів

Про роботу з профілактики булінгу (цькуванню), дитячого травматизму, охорону життя і здоров'я здобувачів освіти в 2021 - 2022 навчальному році.

ЗДНВР Івченко В.В.

Психологічний практикум: «Емоційне вигорання? Це не про мене!»

ЗДНВР Івченко В.В.

Хід засідання

Виступили:

З першого питання виступила ЗДНВР Івченко В.В., яка ознайомила присутніх з окремими технологіями виховної роботи, які вона безпосередньо використовує в своїй роботі з учнями.

У практиці роботи школи впроваджуються такі виховні технології, які ставлять за мету не нав’язування правил і норм та примусове їх виконання, а створення умов для осмислення суті моральних правил і норм, їх доцільності, добровільного сприйняття, творчого застосування, набуття досвіду морально-ціннісного ставлення до самого себе, до людей, до навколишнього світу.

· Персоніфіковане (індивідуальне) виховання (індивідуальні бесіди, доручення, творчі завдання) ;

· Проєктна технологія.

Особливе місце у системі виховної роботи школи займає проектна діяльність. Як свідчить практика, лише самостійно дослідницька, пошукова діяльність переводить її (діяльність) у творчі вчинки, високий рівень морально-етичної поведінки особистості, а отже, веде до успіху. У проектній діяльності увага класного керівника (вихователя) акцентується на таких аспектах:

- розвиток творчої особистості дитини;

- виявлення та становлення індивідуальних особливостей школярів;

- рівні особистісно-виховних досягнення учнів.

· Інтерактивні акції.

Заходи інформаційно-просвітницького спрямування (наприклад, розповсюдження спеціальної літератури, буклетів, пам'яток, тематичних календарів, діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому середовищі тощо).

· Ігрова технологія;

· Розвивальне виховання

· Колективні творчі справи

Колективні творчі справи – це перш за все повноцінне життя учнівського та педагогічного колективу і в той же час їх спільна боротьба за покращення навколишнього життя.

· ІКТ-технології

Використання інформаційно-комунікативних технологій у виховному процесі стало однією із найпоширеніших технологій.

Чим багатша цілеспрямованість, організованість спільного життя, тим ефективніший той багатосторонній виховний процес: виховні дії педагогів, і взаємний вплив самих вихованців один на одного, і самовиховання старших і молодших.

З другого питання виступила класний керівник 5 класу Романенко В.Г., яка на прикладах познайомила присутніх з прийомами, вправами, які використовуватиме під час роботи, адже в цьому році вона стала класним керівником класу, в якому навчатиметься дитина з особливими освітніми потребами.

З третього питання досвідом поділилися класні керівники 5-8 класів, які з власного досвіду розповіли про особливості формування в своїх класних колективах культури поведінки та спілкування.

З четвертого питання Вікторія Вільгельмівна проаналізувала травматизм і звернула увагу на те, що зафіксовані випадки травматизму з дітьми трапились поза межами навчального закладу, а тому варто наголосити на окремих правилах техніки безпеки в класних колективах, де наявні такі випадки травматизму. Крім того, вона проаналізувала окремі аспекти виховного плану, де передбачено сплановані заходи відповідно до вікових категорій з профілактики негативних явищ в учнівському середовищі та булінгу. Її доповнив соціальний педагог школи Доценко В.М., яка проводить безпосередньо роботу цього напрямку серед здобувачів освіти.

Підсумком засідання став практикум, проведений Івченко В.В., яка, попередньо провівши серед педагогів опитування про емоційне вигорання, провела з ними вправи і прийоми, після яких всі з піднесеним настроєм і налаштуваннями на позитив завершили засідання.

Рішення:

Продовжити використання в виховній діяльності інноваційних форм роботи, які сприяють згуртуванню дитячих колективів, підвищеному рівню самооцінки завдяки отриманим результатам.
Продовжити роботу з напрямку формування безпечного освітнього середовища в плані проведення роботи з профілактики травматизму, формування культури поведінки, профілактики негативних явищ в учнівському середовищі та профілактики булінгу.
Проаналізувати сплановані заходи в виховних планах класів і внести корективи з метою формування безпечного освітнього середовища.

Голова МО В.В.Івченко

Протокол № 3

від «05» січня 2024 року

Присутні: 5 класних керівників, 4 класоводи

Відсутні - 0

Запрошені – 0

Тема: Громадянське виховання, формування національної свідомості підлітків як соціально-педагогічна проблема.

На порядку денному:

Громадянське виховання підлітків як соціально-педагогічна проблема.

Доценко В.М.

Форми та методи формування національної свідомості та самосвідомості школярів з особливими освітніми потребами.

Івченко В.В.

Сучасний погляд на патріотичне виховання.

ЗДНВР Івченко В.В., Романенко В.Г.

Співпраця класного керівника і сім′ї у навчанні та вихованні ціннісно-орієнтованої особистості.

Члени МО

Хід засідання

Виступили:

З першого питання виступила соціальний педагог Доценко В.М.. З її слів на етапі розвитку демократичного правового суспільства особливої актуальності набуває формування у молодого покоління активної громадянської позиції. На основі теоретичних основ громадянського виховання розкривається зміст формування активної громадянської позиції учнівської молоді, сутність якого полягає у підготовці молодої особистості до життя у демократичному суспільстві, визнанні й прийнятті цінностей, що є визначальними для даного суспільства, реалізації особистісних цінностей, власних прав, свобод і обов’язків, здатності до соціальної взаємодії.

Активна громадянська позиція формується під час залучення учнівської молоді у систему оточуючого соціального середовища. У процесі соціалізації в молодої особистості формується відчуття суспільної приналежності та розвивається здатність успішно виконувати свою соціальну роль.

Оскільки процес формування активної громадянської позиції в значній мірі залежить від процесу соціалізації особистості, постає необхідність більш активного використання всієї соціально-культурної, освітньої бази, створеної суспільством, як цілісної системи освіти та виховання. Саме тому, вирішення зазначеної вище проблеми, на нашу думку, необхідно будувати на основі взаємозв’язку із реальним життям громади певного мікрорайону, міста, села, регіону з рівною часткою відповідальності всіх учасників процесу, залишаючи школі координацію і контроль за виконанням поставленої мети.

Залучення учнів у громадське життя, сприяє розширенню їхнього світогляду, дозволяє набути практичних навичок взаємодії у соціальному середовищі. Тут вони отримують свій перший досвід прийняття самостійних рішень щодо суспільно важливих питань. За таких умов, стає можливим їх самовизначення як рівноправних членів місцевої громади.

Відтак, формування активної громадянської позиції учнів у процесі їх взаємодії з соціальним середовищем передбачає створення певних соціально-педагогічних умов. Неодмінною умовою становлення активної громадянської позиції учнів, як свідчать результати педагогічної практики, є врахування педагогами вікових та індивідуальних особливостей учнів. Адже будь-який вплив на особистість, здійснюється через її індивідуальні особливості, темперамент, своєрідність характеру, здібності, інтереси, нахили, що дозволяє вибирати найбільш ефективні шляхи взаємодії особистості з навколишнім світом. Таким чином, знання вчителем фізіологічних, психологічних та індивідуальних особливостей кожного учня, сприяє визначенню конкретних виховних завдань, вдалій побудові організації різноманітної діяльності, де б учень міг виявити свої можливості, здібності, творчий потенціал, набути почуття власної гідності та значущості, самовизначитись та самореалізуватись.

Важливою умовою формування громадянської позиції школярів є педагогічна компетентність, тобто спеціально психолого-педагогічна підготовленість вчителя, знання та вміння, які необхідні для ефективної реалізації певного виховного процесу. Адже, як свідчать результати педагогічних досліджень, важлива роль у виховному процесі належить вчителю, який спрямовує свої дії на активне осмислення учнями етичних знань у відповідних поведінкових ситуаціях, на усвідомлення ними своєї соціальної сутності, на практичне закріплення духовно-моральних надбань у повсякденному житті, на вміння жити у співтоваристві з іншими, залишаючись одночасно повноцінними, вільними, відповідальними особистостями. Певна психолого-педагогічна та фахова підготовка вчителя передбачає його здатність поставати в ролі представника інтересів і культури суспільства і водночас захисника та провідника життєвих інтересів вихованців. Окрім того, перед вчителем постає завдання не тільки знайти ефективні форми організації виховного процесу, а й залучити до нього батьків та громадськість на правах учасників спільної діяльності. Таким чином, важливою умовою громадянського становлення учнівської молоді є партнерська взаємодія дітей, батьків, вчителів та громадськості.

Оскільки формування активної громадянської позиції успішно здійснюється у процесі партнерської взаємодії школярів з соціальним середовищем, важливою умовою цього процесу є організація діяльності таким чином, щоб її суб’єктом був учень і щоб ця діяльність мала добровільний та особистісно-мотиваційний характер участі в ній. Як свідчать результати нашого дослідження, чим активніший учень у процесі діяльності, тим ефективнішим є виховний процес. Саме цим викликана необхідність організації різноманітних видів діяльності: пізнавальної, трудової, ігрової, суспільної тощо.

Окрім того, однією з важливих соціально-педагогічних умов громадянського виховання підлітків є системність і послідовність організації цього процесу. Тобто, процес громадянського виховання потребує обґрунтованої системи, яка розробляє перспективи взаємодії підлітка, вчителя та громадськості і передбачає безперервність виховного процесу.

Ефективність формування активної громадянської позиції значним чином залежить і від педагогічних технологій. У сучасній виховній системі активно використовується та розробляється чимала кількість педагогічних засобів, інноваційних форм і інтерактивних методів, які спрямовані на реалізацію мети громадянського виховання учнівської молоді.

У процесі формування активної громадянської позиції учнівської молоді необхідні умови створює позакласна виховна робота, метою якої є закріплення в учнів первинних навичок участі в суспільному житті, моделювання ситуацій соціальної поведінка. Перевага надається інноваційним формам і інтерактивним методам роботи: рольові ігри, написання ділових листів та звернень, статей до місцевих газет, організація інтерв’ю, спеціальних випусків шкільної преси, благодійних акцій, прес-конференцій, робота шкільних гуртків, волонтерських загонів тощо.

Отже, процес формування активної громадянської позиції учнівської молоді буде ефективним за таких соціально-педагогічних умов: врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку особистості учня; системність, послідовність і безперервність виховного процесу; партнерська взаємодія учнів із суб’єктами соціального впливу; психолого-педагогічна і фахова підготовка вчителя; формування мотивації до громадянської активності; застосування інноваційних форм та інтерактивних методів у позакласній виховній роботі; добровільний та особистісно-мотиваційний характер участі школярів у позакласній виховній роботі.

З другого питання виступила ЗДНВР Івченко В.В.. Вона зосередила увагу присутніх на тому, що Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді передбачено формування першооснов національної свідомості ще на етапі дошкільного дитинства. На сучасному етапі гостро піднімається питання щодо виховання в дітей любові до Батьківщини, поваги до українських святинь, символів, бажання знати і спілкуватися українською мовою. У Концепції розвитку інклюзивної освіти зазначено, що інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Почуття патріотизму – одна з провідних цінностей, що мають сформуватись у дитини. Без цього її соціальне життя буде неповноцінним, вона не матиме можливості повністю реалізуватися в суспільстві. Складність процесу виховання патріотизму в дітей з особливими потребами, пов’язана не з набуттям знань про нього, а з формуванням емоційного відгуку, емоційного переживання, адже в більшості таких дітей порушується емоційна сфера, їм складно визначити свій емоційний стан і стан своїх однолітків. Важливим засобом є художньо-мовленнєва діяльність, музично-мовленнєва діяльність, декоративно-прикладне мистецтво.

Продовжила заступник директора школи Івченко В.В., яка наголосила, що патріотичне виховання – це планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго ставлення до Батьківщини. Таке виховання включає розвиток любові до своєї країни, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальності за природу; потребу зробити свій внесок у долю Батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу.

Романенко Валентина Григорівна в основному зосередила свій виступ на педагогічній спадщині В. Сухомлинського, а також на великому внеску сім’ї у розвитку особистості і громадянина своєї країни.

Далі члени МО провели дискусію та обговорити особливості співпраці класного керівника та батьків з питання навчання та вихованя ціннісно-орієнтованї ообистості.

Рішення:

Активізувати роботу в напрямку національно-патріотичного виховання, як одного з пріоритетних напрямків організації виховної діяльності.
Продовжити співпрацю з батьківською громадськістю в питаннях навчання і виховання ціннісно-орієнтованої особистості.

Голова МО В.В.Івченко

Михайло-Олександрівська гімназія Березівської міської ради Одеської області

Протоколи засідань