Захист дітей від сексуального насилля в інтернеті

Інтернет змінив світ навчання, бізнесу, стосунків та навіть дитинство стало іншим. Діти використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв’язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки.

Щоб допомогти батькам і педагогам отримати інформацію щодо захисту дітей від впливу шкідливої інформації, розроблено посібники, шкільні уроки та складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть дітям безпечно користуватись цифровими технологіями.

Поряд з усіма позитивними моментами розвитку цифрових технологій та мережі Інтернет у нашому житті з’явилися і нові небезпечні явища. Все частіше ми чуємо про кіберзлочини, шахрайства в мережі, заволодіння особистими даними. Особливо вразливими у цій ситуації стають діти.

За даними світового огляду впливу пандемії коронавірусу на дітей в онлайн в період карантину діти стали проводити на 80% більше часу в Інтернеті, значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в Мережі збільшилась удвічі. На жаль, в Україні такі випадки також почастішали.

Загроза неприйнятного контенту - найбільш поширена для дітей. Величезна кількість матеріалів у мережі представляють порнографію, зображення і відео зі сценами насильства, матеріали, що розпалюють ненависть і дискримінацію, а також веб-сайти, які пропагують вживання алкоголю, наркотиків, членоушкодження або самогубство.

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібербулінгу, кібергрумінгу та сексторшену.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі. 

І з багатьох причин секстинг цікавий для дітей: за його допомогою вони вивчають власну сексуальність, висловлюють довіру, а ще часто вважають, що це безпечніше, ніж сексуальні відносини. Національна гаряча дитяча лінія «Ла Страда-Україна» постійно отримує запити з приводу секстингу.

Батьки, вручаючи дитині планшет чи новий телефон, мають обов’язково пояснити їй, чому не варто ділитися будь-з-ким особистими фото чи відео. При цьому особливу увагу потрібно звернути на те, що у разі виникнення будь-яких незрозумілих ситуацій, дитина зможе без остраху та сумнівів розповісти про все рідним і отримати захист, пораду і підтримку. Тому, беручи до уваги вищезазначене та з метою профілактики та захисту дітей від шантажу в цифровому просторі, сексуального насильства та експлуатації, в Україні запустили відеоролик Stop Sexting, що носить соціально значимий, некомерційний характер.

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:

- поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;

- повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків в анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати,

що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.

Загрозу небезпечних контактів для дітей представляє спілкування з дорослими, які переслідують різні сексуальні цілі, хочуть схилити дитину до певних дій або шантажують її за допомогою психологічного тиску. Експерти називають це терміном «сексторшн» – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей. Таким чином зловмисники, наприклад, можуть обіцяти розіслати інформацію або відверті фотографії, які отримали від дитини раніше, друзям і близьким, якщо не отримають певну суму грошей.

З огляду на те, що переважна частина дітей віком від 9 до 17 років використовують Інтернет для перегляду відеороликів, онлайн-ігор, спілкування в соціальних мережах, споживання інформації через пошукові платформи, публікацію своїх фото, створення контенту, блогів тощо ‒ молоді користувачі можуть наражатися на будь-які з перерахованих загроз кілька разів протягом дня.

Щоб дитина не стала жертвою секстингу, кібербулінгу, кібергрумінгу чи сексторшену, педагогам закладів освіти потрібно тісно взаємодіяти та співпрацювати з батьками: звертати увагу на поведінку та настрій дітей, їх фізичний та психічний стан. Підтримка – це найперше, чого дитина потребує у той момент. Якщо виявили проблему, пов’язану з булінгом та кібербулінгом, батькам необхідно поговорити з класним керівником, потім з директором школи. Якщо проблема не вирішиться, то звертатися із заявою до поліції та закладів охорони здоров’я з фіксацією побоїв (якщо такі були). Після того, як дитину визнають потерпілою, необхідно звертатися за призначенням адвоката, гарантованого державою, до найближчого центру/бюро правової допомоги.

Відповідальність батьків

Батьки мають навчити свою дитину відповідальності за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки. Можуть призначити штраф, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. Ухиляння батьків від виконання обов’язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою адміністративну відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.

Нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням),   оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу, інших дій кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо. За такі дії з 16 років, а в окремих випадках з 14 років настає кримінальна відповідальність:

– Побої і мордування − штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи − до 1 року, групове − обмеження/позбавлення волі до 5 років (ст. 126 Кримінального кодексу України).

– Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози − арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 2 років (ст. 129 ККУ).

– Хуліганство − штраф, арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до 5 років.

– Умисне легке тілесне ушкодження − штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи на строк до одного року (ст. 125 ККУ).

Додаткову інформацію можна отримати на сайті Міністерства освіти і науки України: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti